«Поїхали ми до Києва. В Києвi я роззявив рота на вокзалi i так iшов з вокзалу через увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матiр’ю зупинились.»
Писал Остап Вишня.
И теперь я его понимаю.
Я у твоих ног, Киев, ты прекрасен!

Но все же было радостно ехать домой и видеть "Вас вітає земля Богдана і Тараса"
Че к Киеву далеко, конечно. Но все равно наш Че неповторим ^__^